Етичні зобов’язання редакційної колегії журналу

1. Редколегія відповідає за якість усіх матеріалів, що публікуються у журналі, для чого проводиться їх відбір, рецензування всіх матеріалів, що подаються до опублікування.

2. Редколегія залишає за собою право відхиляти статті, якщо вважає, що робота не відповідає профілю журналу або авторами порушено формально-юридичні чи викладені нижче етичні норми, або повернути її на доопрацювання. В останньому випадку автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень редколегії. Остаточне рішення про публікацію наукової статті у журналі приймає головний редактор, а зміст видання затверджується Вченою радою Інституту.

3. Редколегія без упереджень розглядає рукописи, представлені до публікації, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства, політичних поглядів авторів, а також місця їх роботи. Члени редакційної колегії повинні шанувати інтелектуальну незалежність авторів.

4. Редколегія спільно з рецензентами слідкує за виключенням випадків фальсифікації, плагіату і самоплагіату (у розумінні ч.4 ст. 42 ЗУ «Про освіту»), багаторазового копіювання подібної інформації в різних статтях, помилкового приписування авторства і введення громадськості в оману відносно істинного внеску авторів у публікацію.

5. Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором попередньо узгоджується остаточний текст статті.

6. Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.

7. Члени редколегії не мають права розголошувати стороннім особам жодної інформації щодо змісту рукопису, який перебуває на розгляді, окрім відповідного автора, рецензента, інших редакційних консультантів, членів Вченої ради Інституту і, за необхідності, видавця. Неопубліковані матеріали, використані у наданому до журналу рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях членів редакційної колегії та інших залучених до видання збірника осіб без письмової згоди автора. Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особливої вигоди. Редактори, автори і рецензенти повинні повідомляти про свої конкуруючі інтереси, які можуть вплинути на об’єктивність при редагуванні та рецензуванні матеріалів статей. Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні, релігійні тощо. Якщо конфлікт інтересів було виявлено після публікації, і він призвів до фальсифікації процедури рецензування, то за необхідності повинні бути вжиті відповідні заходи, такі як публікація поправок, спростування або вибачення.

8. При поданні етичної скарги щодо рукопису або опублікованої статті головний редактор повинен вживати розумних відповідних заходів. Такі заходи включають в себе контакт з автором статті (за необхідності з відповідною науковою установою) та належний об’єктивний, повний розгляд відповідної скарги, претензії. У випадку наявності конфлікту інтересів головний редактор має заявити про самовідвід і доручити відповідальному редактору або іншому члену редколегії зайнятися розглядом скарги, претензії. Якщо представлено переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, раніше опублікованої в журналі, є помилковими, або порушені інші етичні норми автором, редколегія зобов’язана опублікувати відповідне повідомлення, що вказує на помилковість змісту чи висновків, а якщо публікацію ще не оприлюднено, — виправити помилки або відмовити у публікації. Відповідне повідомлення зі спростуванням може бути написане особою, котра виявила цю помилку, або незалежним автором. Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки слід розглядати, навіть якщо воно надійшло через роки після опублікування.